Факультет хімічних технологій
КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЇ ШКІРИ ТА ХУТРА
Керівник: кандидат технічних наук, доцент КАСЬЯН ЕДУАРД ЄВГЕНОВИЧ
Адреса: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, навчальний корпус 1, ауд. 1-0210, 1-0212
Телефон для довідок: +38044-256-21-65, +38044-256-21-87
e-mail: ktshh@knutd.com.ua
Історія
Професорсько-викладацький склад
Навчальні і лабораторні приміщення
Наукова діяльність
Дисципліни, що викладаються на кафедрі
Навчально-методичне забезпечення
Спеціальності
Студенти
Перспективи для студентів
Випускники
Зарубіжне партнерство
Виробництво шкіри та хутра -одне з найдавніших ремесел світу. Помітний розвиток шкіряного виробництва на території України почав відбуватись наприкінці ХIХ та, особливо, на початку ХХ століття. Однак, украй низький технічний рівень тогочасних підприємств і відсутність науково-технічної бази стримували прогрес шкіряно-хутрової галузі. Відчувалась також нестача кваліфікованого науково-технічного персоналу та висококваліфікованих робітників. На початку ХХ століття спеціалістів-інженерів з технології шкіри готував лише Київський політехнічний інститут. Щорічний випуск фахівців був незначним — 10…12 чоловік за рік і, звичайно, він не міг задовольнити потреби шкіряних підприємств у інженерних кадрах. На початку відбудовчого періоду була проведена концентрація шкіряного виробництва з організацією нових крупних шкіряних заводів. Поступово змінювались технологія та організація виробництва, зростали обсяги випуску готової продукції.
Такий бурхливий розвиток шкіряної та взуттєвої галузей промисловості наприкінці 20-х років зумовив необхідність створення не лише міцної сировинної та виробничої бази галузі, але й необхідність підготовки кваліфікованих інженерно-технічних кадрів, організації добре налагодженої системи підготовки фахівців.
У 1930 році відбулася реорганізація вищої освіти в країні. На базі великих ВУЗів були створені нові навчальні заклади для підготовки вкрай необхідних, затребуваних народним господарством спеціалістів.
Ось чому 75 років тому, 17 квітня 1930 року, з метою забезпечення інженерно-технічними кадрами шкіряної та взуттєвої промисловості в місті Києві на базі Київського політехнічного інституту були створені новий вищий учбовий заклад України — Київський інститут шкіряної промисловості і, відповідно, як одна з профілюючих — кафедра технології шкіри.
Фундатором інституту, засновником та першим завідувачем кафедри технології шкіри був професор Михайло Павлович Котов, провідний спеціаліст з технології шкіри, який займався підготовкою інженерів-шкіряників на хіміко-технологічному факультеті КПІ. Кафедра технології шкіри була профілюючою кафедрою нового інституту. На молодші курси приймали юнаків та дівчат з робітничої молоді шкіряних заводів та взуттєвих фабрик України (міст Києва, Харкова, Одеси, Бердичева, Василькова, Львова та ін.), випускників шкіл. Контингент студентів 4-5 курсів формувався з числа студентів старших курсів Київського політехнічного інституту, Київського інституту народного господарства та Одеського хіміко-технологічного інституту, що вивчали матеріалознавство шкіри та хутра. Це дало змогу вже в 1932 р. здійснити перший випуск інженерів з технології шкіри.
Налагоджена у передвоєнні роки плідна робота кафедри порушується у 1941 році у зв'язку з початком Великої Вітчизняної війни. Кафедра разом з інститутом було евакуйована на Урал, в міста Хромпік та Первоуральск Єкатеринбурзької області Росії. Частина співробітників була на фронті, тому навчальний процес довелося проводити малочисельним складом в надзвичайно важких умовах: у погано пристосованих для занять приміщеннях, при хронічній нестачі лабораторного обладнання, хімічного посуду та реактивів тощо. Однак, навіть у таких умовах кафедра жила, кафедра працювала. Так, у 1942 р. було підготовлено 17 інженерів-технологів.
Крім навчального процесу, викладачі кафедри займались і науково-технічними розробками, у тому числі для оборони країни. Працівники кафедри на чолі з М.П. Котовим на хімічному заводі м. Хромпік взяли безпосередню участь у розробці горючої суміші для запалювальних пляшок і успішно справились із цією задачею. Під керівництвом проф. М.П. Котова співробітники кафедри отримали дубильні хром-залізо-алюмінієві сполуки безпосередньо із хромової руди без виділення заліза і алюмінію, що дозволило вивільнити для військових потреб дефіцитні сполуки хрому, які застосовувались для одержання особливо міцної сталі.
Тобто кафедра поєднувала складну в умовах воєнного часу науково-дослідну роботу з підготовкою кадрів для шкіряної промисловості, з науково-технічними розробками для народного господарства, оборонної промисловості, робила тим самим внесок в наближення Перемоги.
Після визволення Києва у 1943 році від німецько-фашистських загарбників, кафедра разом з інститутом повернулася з евакуації у сильно пошкоджений і частково зруйнований старий навчальний корпус по вул. Немировича-Данченка, 2. Зусиллями викладачів та співробітників кафедри її приміщення були відновлені і з 1 вересня 1945 року почався перший повоєнний навчальний рік. У повоєнний період, як і на початку становлення інституту, кафедра зіткнулась з великими матеріальними труднощами, фактично прийшлося створювати заново методичну базу, вирішувати кадрові питання. Але ці труднощі були переборені і випуск спеціалістів для галузі виконувався в намічений навчальним планом термін. Так, якщо у 1946 році було випущено з дипломом інженера лише 2 фахівця, то у 1950 році — вже 60. В наступні роки набір студентів на денну форму навчання становив 50 і навіть 100 чоловік.
Враховуючи те, що шкіряно-хутрове виробництво базується на складних фізико-хімічних процесах і для опанування хімії та технології цих виробництв інженер застосовує великий обсяг знань у галузі хімічних наук — загальної та аналітичної, фізичної і колоїдної, органічної хімії та хімії високомолекулярних сполук, навчальним планом передбачено підготовку фахівців у галузі хімічної технології. Тому, починаючи з 1968 року випускникам кафедри присуджується кваліфікація інженер-хімік-технолог за спеціальністю технологія шкіри та хутра.
Великий внесок у розвиток матеріально-технічної бази, навчально-методичного забезпечення, підвищення науково-педагогічного потенціалу кафедри зробив професор Іван Трохимович Шкаранда, який протягом 14 років, з 1970 по 1984 рік, здійснював керівництво кафедрою технології шкіри та хутра. Саме в період керівництва проф. Шкаранди І.Т. високого рівня досягло матеріально-технічне оснащення кафедри, в навчальний процес було впроваджено нові технічні засоби навчання, почалася підготовка спеціалістів та науково-педагогічних кадрів для республік СРСР та зарубіжних країн.
З 1985 року кафедру очолив доктор технічних наук, професор Юрій Макарович Островський, який продовжив роботу з поліпшення якості кадрового складу кафедри, розвитку її науково-виробничих та міжнародних зв`язків. З метою підвищення рівня підготовки спеціалістів для шкіряного виробництва у 1987 році було створено філіал кафедри в Українському науково-дослідному інституті шкіряно-взуттєвої промисловості (УкрНДІІШП) та на Київському шкіряному об'єднанні ім. М.В.Фрунзе, а для хутрового виробництва — у 1989 році у Всесоюзному науково-дослідному інституті хутрової промисловості (ВНДІХП, м. Москва). До навчального процесу і науково-методичної роботи на кафедрі залучаються провідні фахівці галузі, підвищується кваліфікація викладацького складу.
З 1990 року кафедру очолив професор, академік Української академії наук Національного Прогресу, кандидат технічних наук Василь Антонович Журавський, який зумів поєднати свій попередньо набутий досвід науково-практичної роботи в шкіряній галузі з традиціями кафедри, спрямував усі свої зусилля на покращання кваліфікації спеціалістів для шкіряно-хутрової галузі, підвищення наукового рівня викладачів кафедри. У 1991 році на базі кафедри були організовані курси підвищення кваліфікації спеціалістів шкіряно-хутрової промисловості. У тому ж році, завдяки матеріально-технічній допомозі та підтримці керівників промислових підприємств — випускників кафедри, було обладнане приміщення дослідно-експериментальної лабораторії, де встановлене сучасне технологічне обладнання. Це підвищило якість практичної підготовки студентів, дало можливість виконувати науково-дослідні роботи в умовах, наближених до виробництва.
У 1992 році Київський технологічний інститут легкої промисловості був акредитований за вищим 4-м рівнем спеціальної підготовки і перейменований на Державну академію легкої промисловості України (ДАЛПУ); потім в 1999 році після повторної акредитації — в Київський державний університет технологій та дизайну (КДУТД), а згодом у 2001 році — в Київський національний університет технологій та дизайну (КНУТД).
З 2003 року кафедру технології шкіри та хутра очолює кандидат технічних наук, доцент Касьян Едуард Євгенович, який гідно продовжує започатковані традиції розвитку кафедри і в теперішній час працює над питаннями підвищення якості підготовки фахівців, удосконалення та реорганізації навчального процесу, навчально-методичної та науково-педагогічної роботи, підтримки та покращення матеріально-технічної бази, підвищення престижу кафедри та ефективності її роботи в сучасних умовах.
Так, у 2003 році кафедра успішно пройшла акредитацію за IV рівнем, отримавши ліцензію на випуск спеціалістів та магістрів за спеціальністю «Технологія обробки шкіри та хутра» у кількості 100 чоловік стаціонару та 50 чоловік заочної форми навчання. Протягом 2003-04 рр. кафедрою відкриті дві спеціалізації «Експертиза (товарознавство) шкіряно-хутрової сировини, шкіри та хутра» і «Технологія та переробка хутрового напівфабрикату».
За 80 років свого існування на кафедрі технології шкіри та хутра було підготовлено більше чотирьох тисяч фахівців для підприємств і установ шкіряно-хутрового, дубильно-екстрактового та взуттєвого виробництв не лише України, але й інших республік та країн близького і дальнього зарубіжжя.
Для забезпечення потреб кафедри у науково-викладацьких кадрах та на замовлення підприємств галузі здійснюється підготовка фахівців вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук), головним чином, через аспірантуру та докторантуру. За час існування кафедри підготовлено понад 70 кандидатів наук та 10 докторів наук. Якщо у 1951 році на кафедрі працювало лише 50 % викладачів з вченими ступенями та вченими званнями, у 1961 році – 88 %, то на сьогодні всі викладачі кафедри мають вчені ступені та звання.
Професорсько-викладацький склад
Чисельність професорсько-викладацького складу кафедри – 13 чоловік, з яких 4 –професори, в тому числі 3 доктори технічних наук; 9 кандидатів технічних наук, в тому числі 7 доцентів. В 2011 році викладачами кафедри захищено ще 3 дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук.
|
В 1984 році з відзнакою закінчив КТІЛП. У 1988 році захистив кандидатську дисертацію, присвячену удосконаленню покривного фарбування шкір. Став на чолі кафедри в 2003 році. У 2011 році захистив докторську дисертацію на тему «Розвиток наукових основ формування полімерних композиційних покриттів натуральних шкір». Читає курс лекцій з дисципліни «Хімія і технологія шкіри та хутра». Займається питаннями удосконалення покривного фарбування шкір, дослідженням процесу фарбування дерми та волосу. Автор підручника «Технологія шкіри та хутра», посібників «Основи технології шкіри та хутра», «Розрахунки у шкіряному та хутровому виробництві», понад 90 наукових і методичних праць, має авторські свідоцтва й патенти. |
|
В 1966 році закінчив КТІЛП. Докторську дисертацію присвятив темі «Наукові основи ресурсозберігаючих технологій формування структури шкіри та хутра в дубильно-оздоблювальних процесах». Читає курс лекцій з дисципліни «Експертиза шкіри та хутра». Автор більше ніж 10 підручників для студентів спеціальності «Технологія обробки шкіри та хутра». Наукові інтереси: фізико-хімія та моделювання ресурсозберігаючих технологій виробництва шкіри та хутра. Автор понад 250 науково-методичних робіт, має авторські свідоцтва та патенти, брав участь у підготовці 3 кандидатів наук. Виступав науковим консультантом для 3 докторантів кафедри. Голова робочої групи МОН України з розробки стандартів зі спеціальності «Технологія обробки шкіри та хутра» та спеціалізацій, член редколегії журналу «Вісник КНУТД», член спеціалізованої вченої ради Університету із захисту дисертацій. |
|
У 1968 році закінчив КТІЛП. Очолював наукову лабораторію УкрНДІШП. Більше 30 років плідно співпрацює з підприємствами галузі. В 2002 році захистив докторську дисертацію на тему: «Наукові основи технологічних процесів виробництва шкіри та похідних колагену з позиції термодинаміки». Читає курс лекцій з дисциплін «Моделювання шкіряно-хутрових технологій» та «Сучасні напрямки розвитку шкіряно-хутрового виробництва». Науково-дослідна робота спрямована на прогнозування властивостей готової шкіри та їх вивчення, а також на створення принципово нових технологій виробництва шкіри за умов використання вітчизняних хімічних матеріалів. Співавтор монографії «Основи створення сучасних технологій виробництва шкіри та хутра», автор більше ніж 250 науково-методичних публікацій, має авторські свідоцтва та патенти. Старший науковий співробітник. Член науково-методичної ради Університету. Член спеціалізованої вченої ради Університету із захисту дисертацій. |
|
В 1971 році з відзнакою закінчила КТІЛП, працювала інженером в УкрНДІШП. У 1980 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження хромемульсійного способу дублення з використанням хлорпарафінів». В 2004 році захистила докторську дисертацію на тему «Наукові основи ресурсозберігаюих технологій дублення та оздоблювання шкір з використанням поліфункціональних сполук». Читає курс лекцій з дисципліни «Фізика та хімія протеїнів». Займається питаннями удосконалення технологічних процесів шкіряно-хутрового виробництва на основі створення нових хімічних матеріалів; велику увагу приділяє удосконаленню навчального процесу. Автор підручника «Фізика та хімія протеїнів» та співавтор монографії «Основи створення сучасних технологій виробництва шкіри та хутра», а також автор більше ніж 150 науково-методичних публікацій, має авторські свідоцтва та патенти. Член спеціалізованої вченої ради Університету із захисту дисертацій. |
|
В 1991 році з відзнакою закінчила КТІЛП. У 1999 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Застосування маскованих дубителів, синтезованих з хромомістких відходів, у виробництві шкір». У 2011 році захистила докторську дисертацію на тему «Наукові основи технологій органічно-мінерального дублення для виробництва шкіри та хутра з поліпшеними властивостями». Читає курс лекцій з дисциплін «Товарознавство», «Хімія та технологія шкіри та хутра». Науково-дослідна робота присвячена розробці екологічно орієнтованих технологій отримання шкіри та хутра зі спеціальними властивостями, в тому числі медичного призначення та для відновлення об'єктів історичної і культурної спадщини. Відповідає за міжнародні зв'язки кафедри. |
|
В 1976 році закінчив КТІЛП і був направлений на роботу до Київського виробничого об'єднання ім. М.В.Фрунзе (нині ЗАТ «Чинбар»), де працював майстром, начальником цеху, завідуючим виробництвом, головним інженером. З 1991 року – генеральний директор ЗАТ «Чинбар». В 1990 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Розробка ресурсозберігаючої маловідхідної технології відмочувально-зольних процесів у виробництві хромових шкір». У 2011 році захистив докторську дисертацію на тему «Наукові основи відмочувально-зольних процесів у виробництві шкіри». Наукові інтереси: створення екологічно безпечних технологій виробництва шкір широкого асортименту. Має почесне звання «Заслужений працівник промисловості України». Автор монографії «Менеджмент конкурентоспроможності шкіряного виробництва» та співавтор підручника «Технологія і обладнання шкіряно-хутрового виробництва». |
|
В 1973 році закінчив КТІЛП, працював інженером в УкрНДІШП. У 1988 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Одержання, властивості і застосування жиро-полімерних емульсій для жирування шкір хромового дублення підвищеної водостійкості». Читає курс лекцій з дисциплін «Устаткування шкіро- та хутропереробних підприємств» і «Реконструкція та проектування підприємств галузі». Основний напрямок наукової діяльності – розробка способів підвищення водостійкості шкіри. З 2004 року - декан факультету хімічних технологій. |
|
В 1971 році з відзнакою закінчив КТІЛП. У 1979 році захистив кандидатську дисертацію присвячену дослідженню процесу дублення шкір для верху взуття водорозчинними епоксидними смолами з металорганічними комплексами. Читає курс лекцій з дисциплін «Нормативно-технічна документація у шкіряно-хутровому виробництві» та «Хімія і технологія шкіри та хутра». Основний напрямок наукової діяльності — удосконалення відмочувально-зольних процесів шкіри та хутра. Відповідає за практичну підготовку студентів та профорієнтаційну роботу кафедри. |
|
В 1979 році закінчила КТІЛП. Працювала на різних посадах на Київському шкіряному підприємстві та в Укршкірпромі. У 1993 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Покращення споживчих якостей шкір обробкою похідними основного карбонату цирконію». Читає курс лекцій з дисциплін «Хімія і технологія шкіри та хутра» та «Переробка відходів шкіряно-хутрового виробництва». Напрямок наукової діяльності — застосування солей цирконію у виробництві шкіри та хутра, удосконалення процесу наповнювання шкір новими препаратами. Секретар Державної екзаменаційної комісії. |
|
В 1994 році з відзнакою закінчила ДАЛПУ. У 1999 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Використання сполук цирконію у хутровому виробництві для підвищення якості виробів». Читає курс лекцій з дисципліни «Хімія і технологія шкіри та хутра». Докторант кафедри. Науково-дослідна робота ведеться в напрямку дослідження органо-мінеральних композицій для поліпшення якості шкір. Співавтор навчального посібника «Технологія і матеріали виробництва шкіри». Відповідає за методичну роботу викладачів кафедри. |
|
В 1998 році з відзнакою закінчила магістратуру КДУТД. У 2002 році захистила кандидатську дисертацію присвячену дослідженню технології фарбування напівфабрикату, видубленого із застосуванням солей цирконію. Читає курс лекцій з дисципліни «Хімія і технологія шкіри та хутра». Науково-дослідна робота присвячена розробці нових екологічно безпечних технологій виробництва шкіри та хутра на основі вітчизняних хімічних матеріалів. Відповідає за комп'ютерне забезпечення кафедри. Співавтор навчального посібника «Технологія і матеріали виробництва шкіри». Секретар кафедри. |
|
В 2003 році з відзнакою закінчила Хмельницький національний університет. В 2008 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Застосування емульсійних систем зворотного типу для обробки хутра». Основний напрямок наукової діяльності - удосконалення процесів знежирення та вибілювання хутра з використанням колоїдних систем на основі органічних розчинників. Читає курс лекцій з дисципліни «Інтелектуальна власність». Заступник декана факультету хімічних технологій. |
|
В 2003 році з відзнакою закінчила магістратуру КНУТД. В 2007 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Формування покриття на шкіри забарвленими поліуретанами». Читає курс лекцій з дисципліни «Технологія та обладнання галузевого виробництва». Основний напрямок наукової діяльності – удосконалення оздоблювальних процесів виробництва шкіри. |
КАСЬЯН Едуард Євгенович, кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри.
ДАНИЛКОВИЧ Анатолій Григорович, доктор технічних наук, професор.
ГОРБАЧОВ Анатолій Андрійович, доктор технічних наук, професор.
АНДРЕЄВА Ольга Адиславівна, доктор технічних наук, професор.
ЛІЩУК Віктор Іванович, кандидат технічних наук, професор.
ДОЛГІХ В'ячеслав Олексійович, кандидат технічних наук, доцент.
БЕХАРСЬКИЙ Владислав Йосипович, кандидат технічних наук, доцент.
ЦЕМЕНКО Галина Василівна, кандидат технічних наук, доцент.
МОКРОУСОВА Олена Романівна, кандидат технічних наук, доцент.
ОХМАТ Олена Анатоліївна, кандидат технічних наук, доцент.
СМАЧИЛО Оксана Володимирівна, кандидат технічних наук, старший викладач.
СМІЛА Алла Василівна, кандидат технічних наук, асистент.
Навчальні і лабораторні приміщення
Аудиторний фонд кафедри:
1-0201 навчальна лабораторія – оснащена обладнанням для проведення хімічного аналізу;
1-0202 лабораторія фізико-механічних досліджень шкіри та хутра – оснащена обладнанням для фізико–механічних випробувань готової шкір та хутра;
1-0203 лекційна аудиторія на 65 чоловік;
1-0208 науково-дослідна лабораторія – оснащена обладнанням для науково-дослідної роботи студентів, магістрів, здобувачів та викладачів кафедри;
1-0113 дослідно-експериментальна лабораторія вичинки шкіри та хутра – оснащена обладнанням шкіряно-хутрового виробництва з метою проведення навчальних практик для студентів 2-3 курсів та виконання кваліфікаційних дипломних робіт магістрантів кафедри.
Науково-дослідна робота виконується відповідно до наукового напряму «Розробка нових технологічних процесів, раціональне використання ресурсів, безвідходні та маловідходні технології, рекуперація й утилізація відходів та комплексна переробка сировини» за напрямком «Розробка ресурсоощадних і екологічно безпечних технологій шкіри та хутра на базі сучасних ефективних матеріалів».
Відповідно до наукового напрямку викладачі кафедри технології шкіри та хутра вирішують такі проблеми:
Проф. Андреєва О.А. «Дослідження фізико-хімічних властивостей полімерних сполук нового покоління».
Доц. Бехарський В.Й. «Теоретичне обґрунтування процесів наповнення шкіри для одягу композицією на основі аеросилу та продуктів гідролізу твердих відходів шкіряного виробництва».
Проф. Горбачов А.А. «Вивчення впливу електромагнітних полів на властивості шкір для верху взуття».
Проф. Данилкович А.Г. «Пошукові дослідження оптимальних складів відновлювальної композиції для одягу».
Доц. Долгіх В.О. «Дослідження ефективності використання водорозчинних фторор-ганічних сполук у виробництві шкіри та хутра».
Доц. Касьян Е.Є. «Дослідження можливості отримання нових пігментних складів з використанням монтморилоніту».
Проф. Ліщук В.І. «Теоретичні основи підготовчих процесів шкіряного виробництва».
Доц. Мокроусова О.Р. «Технологічні особливості застосування органо-мінерального складу у рідинному оздобленні шкір».
Доц. Охмат О.А. «Вивчення можливості зменшення борушистості на шкурах врх за допомогою препарату на основі гідроксил- та карбоксилвмісних сполук».
Доц. Плаван В.П. «Розробка способу безпікельного дублення шкіри із застосуванням сполук фосфонію».
Ст.викл. Смачило О.В. «Розробка складу емульсійних систем із застосуванням колоїдного срібла в якості дисперсної фази».
Асист. Сміла А.В. «Застосування сучасних матеріалів для оздоблення шкіри та хутра».
Доц. Цеменко Г.В. «Дослідження процесу відмочування хутрової сировини, законсер-вованої із застосуванням сполук алюмінію».
Дисципліни, що викладаються на кафедрі
Кафедрою викладається 17 дисциплін:
Технологія і обладнання галузевого виробництва.
Фізика та хімія протеїнів.
Хімія і технологія шкіри та хутра.
Хімічна технологія матеріалів та продуктів для шкіряно-хутрового виробництва.
Аналітичний контроль у шкіряно-хутровому виробництві.
Основи наукової діяльності та наукова інформатика.
Устаткування шкіро- та хутропереробних підприємств.
Основи проектування хімічних підприємств.
Проектування та реконструкція підприємств галузі.
Сучасні напрямки розвитку шкіряно-хутрового виробництва.
Переробка відходів шкіряно-хутрового виробництва.
Нормативно-технічна документація у шкіряно-хутровому виробництві.
Моделювання шкіряно-хутрових технологій.
Науково-дослідна робота.
Товарознавство шкіри та хутра.
Експертиза шкіри та хутра.
Інтелектуальна власність.
Навчально-методичне забезпечення
Для всіх дисциплін кафедри розроблено навчально-методичний комплекс навчального процесу (програми дисциплін, робочі програми, методичні вказівки тощо).
Для студентів спеціальності випущено ряд навчальних посібників, підручників та конспектів лекцій, авторами яких являються викладачі кафедри:
1. «Технологія і обладнання шкіряно-хутрового виробництва», Навчальний посібник, Данилкович А.Г., Ліщук В.І., 1995,
2. «Технологія шкіри та хутра», Підручник, Журавський В.А., Касьян Е.Є., Данилкович А.Г., 1996,
3. «Практикум з хімії та технології шкіри та хутра», Навчальний посібник, Данилкович А.Г., 1999,
4. «Основи технології шкіри та хутра», Навчальний посібник, Касьян Е.Є., 2001;
5. «Розрахунки у шкіряному та хутровому виробництві», Навчальний посібник, Касьян Е.Є., 2002,
6. «Практикум по химии и технологии кожи и меха», Учебное пособие, Данилкович А.Г., Чурсин В.И., 2002,
7. «Основи науково-дослідної роботи і патентознавства», Курс лекцій, Данилкович А.Г., 2003
8. «Фізика та хімія протеїнів», Навчальний посібник, Андреєва О.А., 2004,
9. «Сировина шкіряного та хутрового виробництва», Конспект лекцій, Цеменко Г.В., 2004,
10. «Проектування та реконструкція підприємств галузі», Конспект лекцій, Івашкевич С.Л., 2004,
11. «Практикум з хімічної технології шкіри та хутра», Навчальний посібник, Данилкович А.Г., 2006,
12. «Експертиза шкіри та хутра», Навчальний посібник, Данилкович А.Г., 2007,
13. «Технологія і обладнання шкіряно-хутрового виробництва», Навчальний посібник 2-ге видання, Данилкович А.Г., Ліщук В.І., 2007,
14. «Товарознавство шкіри та хутра», Конспект лекцій, Плаван В.П, 2007,
15. «Фізика та хімія протеїнів», Конспект лекцій, Андреєва О.А., 2007,
16. «Устаткування шкіро- та хутро переробних підприємств"», Конспект лекцій, Долгіх В.О., Охмат О.А., 2008,
17. «Основи створення сучасних технологій виробництва шкіри та хутра», Монографія, Горбачов А.А., Кернер С.М., Андреєва О.А., Орлова О.Д., 2008,
18. «Технологія і матеріали виробництва шкіри», Навчальний посібник, Данилкович А.Г., Мокроусова О.Р., Охмат О.А., 2009,
19. «Основи наукових досліджень у вищому навчальному закладі», Навчальний посібник, Данилкович А.Г., 2010.
Кафедра готує (галузь знань 0513 – Хімічна технологія та інженерія):
– бакалаврів за напрямом 6.051301 – Хімічна технологія
– спеціалістів за спеціальністю 7.05130112 – «Технології обробки шкіри та хутра»;
- спеціалізація 7.05130112.1 –«Експертиза шкіряно-хутрової сировини, шкіри та хутра».
Спеціалізація передбачає підготовку спеціалістів-експертів, які володітимуть знаннями для проведення товарознавчої експертизи, оцінки якості, сортності й споживчих властивостей сировини, матеріалів і товарів шкіряного та хутрового виробництва.
- спеціалізація 7.05130112.2 – «Технологія та переробка хутрового напівфабрикату».
Спеціалізація передбачає підготовку фахівців кушнірського виробництва, які набуватимуть теоретичних знань і практичних навичок колорування та підбору хутра, виготовлення різноманітних елементів і створення готових хутрових виробів.
– магістрів за спеціальністю 8.05130112 – «Технології обробки шкіри та хутра».
За роки існування кафедра випустила близько 4 тис. фахівців. В поточному навчальному році на кафедрі навчається 120 студентів денної форми навчання та 25 заочної.
Після успішного впровадження у навчальний процес болонської системи кафедра готує фахівців трьох рівнів (бакалавр, магістр, спеціаліст) зі спеціальності «Технології обробки шкіри та хутра». Для розвитку та реалізації своїх творчих здібностей студенти вже з першого курсу активно залучаються до науково-дослідної роботи у вигляді студентських Олімпіад, наукових конференцій, конкурсів та публікацій. Лише протягом останнього п'ятиріччя по матеріалах виконаних досліджень за участю студентів підготовлено 65 публікацій, захищено 75 дипломних робіт науково-дослідного характеру, з яких 41 є випускними кваліфікаційними роботами магістрів.
Кафедра технології шкіри та хутра заснована більше 80 років тому і є першою та єдиною кафедрою в Україні, що готує фахівців з вищою освітою для шкіряно-хутрового виробництва.
Навчання студентів передбачає 3 практики:
1 – навчальна по виробництву хутра
2 – навчальна по виробництву шкіри
Практики проводять на базі виробничого комплексу кафедри в університеті
3 – виробнича практика на базі провідних шкіро- та хутропереробних підприємств
По закінченні бакалаврату видається диплом Державного зразка з кваліфікацією технолог за спеціальністю ТехнологіЇ обробки шкіри та хутра
Після закінчення вузу випускники кафедри отримують направлення на роботу:
- на шкіряні заводи та хутрові фабрики,
- хімічні підприємства, що випускають матеріали і продукти для шкіряно-хутрової галузі,
- підприємства по виготовленню виробів із шкіри та хутра,
- підприємства по випуску товарів побутової хімії,
- науково-дослідні установи,
- навчальні заклади,
- малі підприємства тощо.
На базі бакалаврату студенти можуть навчатися за спеціалізацією «Експертиза (товарознавство) шкіряно-хутрової сировини, шкіри та хутра».
ЕКСПЕРТИ навчаються, як:
- проводити товарознавчу експертизу,
- оцінювати якість шкіри та хутра,
- визначати споживчі властивості сировини, матеріалів і товарів шкіряно-хутрового виробництва.
СФЕРА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ:
- торгово-промислові палати України;
- організації, пов'язані з визначенням товарознавчих властивостей сировини, шкіри, хутра та виробів з них.
Випускники кафедри працюють на всіх великих шкіряних та хутрових підприємствах України: Київське ЗАТ «Чинбар», Вознесенське ЗАО «ВОЗКО», Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай», ЗАТ «Васильківський шкіряний завод», Васильківське ТОВ «СлаВа», хутрофірма «Тисмениця», Кременчуцький шкіряний завод, шкіряне підприємство «Елрун» (м. Болехів), ТОВ «Томіг» (Миколаївська обл.), ЗАТ «Харківське виробниче шкіряне об'єднання», ЗАТ «Баришівський шкіряний завод». Зважаючи на навчання на кафедрі громадян країн СНД, випускники кафедри займають керівні посади на Бобруйському шкіряному заводі та шкіряному заводі «Гатово-Тенері» (республіка Білорусь).
Випускники кафедри плідно працюють на відповідальних керівних посадах в науково-дослідних установах, комерційних структурах, на виробничих підприємствах різних галузей промисловості далеко за межами України (Польща, Угорщина, Болгарія, Канада, Німеччина, Афганістан, Монголія, В'єтнам, Ефіопія, Бангладеш, Болівія, Куба, Руанда, Бурунді, Мадагаскар тощо).
Одним з найстаріших підприємств шкіряної галузі в Україні є Київський шкіряний завод «Чинбар» (www.chinbar.com.ua), який являється на сьогодні одним з основних підприємств по навчально-практичній підготовці студентів спеціальності. Основна мета діяльності підприємства - вивчення та задоволення зростаючого попиту споживачів на шкіряний товар не тільки на українському ринку, а й за кордоном.
Плідна співпраці з підготовки фахівців шкіряного виробництва відбувається також з Вознесенським шкіряним заводом www.vozko.com та Івано-Франківськівським шкіряним підприємством ВАТ «Плай» – яке є невід'ємною частиною україно-італійського підприємства ДП «Спілловер».
Традиційним для кафедри стало науково-технічне співробітництво із закордонними організаціями Росії, Румунії, Польщі, Болгарії, Балтійських країн. За підтримки МОН України проведено дослідження в межах спільного українсько-румунського проекту науково-технічного співробітництва з Національним Науково-дослідним інститутом текстилю і шкіри (м. Бухарест) та спільного українсько-литовського проекту науково-технічного співробітництва з Каунаським технологічним університетом. За участю іноземних колег зроблено декілька доповідей на Міжнародних конференціях за кордоном, опубліковано ряд статей, у т.ч. у фахових журналах. Постійно обговорюються наукові проблеми з фахівцями російського галузевого інституту, Московського державного університету дизайну і технологій, Радомської політехніки (Польща). Тісна співпраця проводиться з установами Національної академії наук, підприємствами та вищими навчальними закладами України. Це дозволяє застосовувати сучасні методи дослідження і технологічне обладнання, знайомитись з новітніми теоретичними та практичними розробками.
